Система образів й особливості сюжету «Казки про мертву царівну і сімох богатирів». Художні особливості казки

Урок 17.  Система образів й особливості сюжету «Казки про мертву царівну і сімох богатирів». Художні особливості казки

            Мета: дати поняття про епітет, розвивати поняття про антитезу; розвивати вміння образного і детального аналізу художнього тексту; вдосконалювати навички зв’язного мовлення; виховувати естетичні смаки, повагу до загальнолюдських цінностей.

             

            Епіграф:

Свет мой, зеркальце! Скажи

Да всю правду доложи!

О.С. Пушкін

ХІД УРОКУ

            І. Оголошення теми і мети уроку.

            ІІ. Мотивація навчальної діяльності, коментування епіграфа.

            Учитель бере в руки «чарівне» люстерко і звертається до нього: «Шановне дзеркальце, чи не допоможете ви нам проаналізувати «Казку про мертву царівну і сімох богатирів»

О.С. Пушкіна? Для нас це дуже важливо, адже ми хочемо зрозуміти, за допомогою яких мовних засобів був написаний цей прекрасний твір». Хто з учнів скаже чарівні слова з казки? (Після зчитування одним з учнів епіграфу люстерко «пропонує» виконати низку завдань, щоб прийти до правильного висновку). Мета, поетапні завдання уроку.

            IІ. Актуалізація опорних знань.

            1. Експрес-опитування.

− Чому поет назвав свій твір казкою?

− Чому О. С. Пушкін називає царицю спочатку мачухою, потім бабою гнівною, злою царицею, а згодом − злою мачухою?(У Пушкіна цариця наділена багатьма негативними рисами. Вона заздрісна, мстива і схильна до самозамилування. Цариця схожа на реальну жінку, розлютовану тим, що в неї є суперниця; «гнівна баба» не зовсім схожа на традиційну казкову царицю, що втілює зло).

− Що розповідає поет про дитинство і юність царівни?

− Які вчинки і риси вдачі царівни-падчерки роблять її подібною до героїнь народних казок?

− Пригадайте, в яких народних казках ви вже зустрічали образи падчерок.

− Чим приваблюють вас брати-богатирі і королевич Єлисей?

− Завдяки чому ми завжди безпомилково відрізняємо поезію від прози?

            2. Експрес-тестування.

1. Прізвисько собаки у «Казці про мертву царівну…»:

а) Трезор;

б) Шарик;

в) Соколко.

2. Придане нареченої царя:

а) дорогоцінні прикраси;

б) дзеркальце;

в) скатерть-самобранка.

3. Отруйний плід:

а) груша;

б) вишня;

в) яблуко.

4. Продукт, яким царівна пригостила старушку:

а) хліб;

б) кисіль;

в) млинці.

5. Ім’я жениха царівни:

а) Мойсей;

б) Єлисей;

в) Феодосій.

6. Дівчина, яка відвела царівну до лісової хащі:

а) Смаглявка;

б) Білявка;

в) Чорнявка.

            IV. Формування нових знань, умінь та навичок.

            1. Перевірка випереджального домашнього завдання.

            2. Словникова робота.

            Тропи – слова і словосполучення в художньому творі, які вживаються у переносному значенні. Вони дозволяють стисло і влучно схарактеризувати якусь важливу рису предмета, явища, події, виявити до них ставлення автора. У тропах знаходять яскравий вияв особливості індивідуального сприйняття явищ дійсності, їх художнього осмислення та відтворення митцем.

            Епітет (від грец. «додаток») − один з різновидів тропів; художнє означення, що додається до назви предмета з метою підкреслити його характерну рису, надати йому художньої виразності, поетичної яскравості (наприклад: розбите серце, сіра зграя).

            3. Коментоване читання.

            Спираючись на текст, діти з’ясовують, як автор ставиться до своїх героїв.

1. Образ цариці-матінки (полюбляє свого чоловіка, вся віддалася тузі: «С белой зо̀ри до̀ ночи…»).

2. Образ молодої цариці (зла мачуха, жорстока до підданих, підступна: «горда̀, ломлѝва, своенравна и ревнива», лінива: «До̀ма в ту̀ пору без дела злая мачеха сидела»).

3. Характеристика царівни (скромна, роботяща, добра, лагідна: «белолица, черноброва, нрава кроткого такого»).

4. Брати-богатирі (сміливі, чесні, добрі, віддані: Ко̀ли красная девица, будь нам милая сестрица…)

5. Королевич Єлисей (сподівається на вищу справедливість: «Помоля̀сь усердно Богу, отправляется в дорогу»;  вірний, надійний, невтомно розшукує наречену: «За невестою своей Королевич Елисей между тем по свету скачет»; ввічливий: «Свет наш солнышко!..», «Месяц, месяц, мой дружок…»).

            2. Визначення епітетів; робота з таблицею.

Таблиця

Епітети у «Казці про мертву царівну і сімох богатирів» О.С. Пушкіна

Предмети	Епітети (мова оригіналу)
Друг	Милый
дівчина	Красная
богатирі	молодцы честные
яблуко	молодое, золотое; румяно-золотисто
сонце	Красное
місяць	круглолицый, світлоокий
вітер	могуч, буйный
річка	Тихоструйная
темрява	Печальная

V. Закріплення знань, умінь та навичок.

            1. Евристична бесіда.

− Як ще звертається до місяця королевич Єлисей? («позолоченный рожок»)

− Чи помітили ви, що слово «Чорнявка» в О.С. Пушкіна пишеться з великої букви? Чому таке ім’я поет дає служниці? (Вона мусить виконати «чорну», погану справу за наказом цариці).

− Як ставилися до царівни Чорнявка та брати-богатирі?

− Як поводиться цариця? Як вона розмовляє з дзеркалом, з Чорнявкою?

− Зазвичай у фольклорних творах добрі персонажі зовні прекрасні, а злі – потворні. Чому цариця в казці О.С. Пушкіна «висока, струнка»? (Таким чином підкреслюється внутрішня потворна сутність цариці)

− Який ще предмет у казці при всій своїй красі є втіленням страшної небезпеки? (Яблуко)

− Чи можна вважати, що образи цариці і яблука доповнюють і пояснюють один одного?

− За допомогою яких виразних засобів мови автор висловив своє ставлення до персонажів?

− Які ще художні особливості тексту казки ви можете назвати? (Порівняння, антитеза).

             2. Гра «Асоціації» (мачуха), (молода царівнп)

            VI. Підведення підсумків уроку.

            Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Сьогодні на уроці я дізнався …

Казка про мертву царівну і сімох богатирів навчила мене …

            VII. Домашнє завдання.

1. Завдання для всіх учнів: підготувати малюнки за мотивами улюблених казок Г.К. Андерсена.

2. Індивідуальне випереджувальне завдання для творчої групи: підготувати розповідь про життя і творчість Ганса Крістіана Андерсена (вчитель допомагає п’ятикласникам знайти матеріал, регламентує час доповідей, перевіряє завдання заздалегідь).