Велич подвигу Прометея, його самопожертва заради людей.

Тема.                  Велич подвигу Прометея, його самопожертва заради людей.

Мета:                  ознайомити учнів зі змістом давньогрецького міфу; розвивати усне зв'язне

мовлення школярів, навички виразного читання, аналізу тексту; сприяти вихованню високих моральних якостей учнів.

Обладнання: книги М. Куна«Легенди і міфи Стародавньої Греції», К. Гловацької «Міфи Давньої Греції», музичні твори Р. Вагнера, Ф. Ліста, О. Скрябіна; репродукція картини Ф. Гордєсва «Орел, який знущається над Прометеєм»; репродукції архітектурних пам'яток.

ХІД УРОКУ

Я честь віддам титану Прометею, Що не творив своїх людей рабами.

Леся Українка

I.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя.

Давня Греція -         Швидкоплинний, невловимий час відніс у минуле цілі епохи

колиска людської й цивілізації. Дві з половиною тисячі років відділяють нас від

культури            світлого і прекрасного буття колиски людської культури — Давньої

Греції. Еллада — так називали цю країну самі греки — залишила світові високорозвинену науку, представлену іменами видатних учених (Архімед, Піфагор, Аристотель), прекрасне мистецтво, ве­личні архітектурні споруди. А ще дивовижні перекази — міфи.

II.  ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Давньогрецька міфологія поетична, бо її витоки у красі, з якої брала енергію вся культура Еллади. До нас дійшло чима­ло грецьких міфів, різних за тематикою і проблематикою. Вчені виділяють такі цикли міфів Давньої Греції:

—                                про виникнення світу;

—                                про героїв;

—                                про подорож аргонавтів до Колхіди;

—                                про Троянську війну;

—                                про Одіссея;

—                                про місто Фіви.

Цікаво, що у греків немає міфів про загибель світу. Саме в цьому виражається життєстверджуюча основа давньогрецької культури. Один із міфів із циклу про героїв — міф про Прометея.

2.   Виразне читання міфу про Прометея.

3.   Бесіда.

1)Де           відбувається дія? (На краю землі, у країні скіфів, на Кавказі.)

2)   Знайдіть опис місцевості і зачитайте, якою вона постає перед читачем? (Сувора, непривітна природа.)

3)   Що досягається цим зображенням? (Природа підсилює тра­гічність ситуації, адже саме тут відбувається покарання ГІро- метея.)

4)   Назвіть головних героїв міфу. (Прометей, Влада, Сила, Ге- фест.)

5)   Якими зображені Влада і Сила? (Жорстокими. Вони слуги Зевса і ревно виконують усі його розпорядження.)

6)   Чому страждає Гефест? (Тому, що Прометей його друг, а він змушений виконати Зевсів наказ.)

4.   Виразне читання монологу Прометея.

5.   Бесіда (продовження).

1)Як            поводиться Прометей? (Він гордий і нескорений.)

2)   Чи жалкує він про те, що зробив? (Ні.)

3)   Про який дар Прометея читач дізнається з цього монологу? (Титан був провидцем.)

6.   Переказ тексту.

—          Перекажіть історію життя Прометея, яку він розповів океанідам.

7.   Обговорення проблемної ситуації.

—          Подумайте, чому Прометей відмовлявся говорити з усіма, хто йому співчував? (Тому, що він піклувався про їхнє життя, передбачаючи гнів Зевса.)

8.   Виразне читання з подальшим обговоренням монологу Прометея «Звертання до Зевса».

1)Які             вірування давніх греків виявились у цьому монолозі? (Віра у фатум (неминучість долі).)

2)   Яким постає тут Прометей? (Сильним, сміливим.)

9.   Робота за репродукцією картини Ф. Гордєєва «Орел, який зну­щається над Прометеєм».

1)Який            момент із життя Прометея зобразив художник?

2)   Яким зображено Прометея на картині?

10.                      Робота за музичним фрагментом (на вибір учителя).

1)Яким                                  є настрій музики?

2)   Чи відповідає він характерові героя?

11.                       Бесіда.

1)Як                                  ставилися до Прометея інші боги? (Йому співчували Оке­ан, Гефест, океаніди. Вони умовляли Прометея скоритися, але він відмовився.)

2)   Що зробив Зевс, коли Прометей відмовився розкрити таєм­ницю його життя? (Опустив титана у незмірну безодню.)

3)   Хто звільнив Прометея? (Геракл.)

4)   У чому полягало пророцтво Прометея з приводу долі Зевса? (Зевсові не можна було одружуватися з морською богинею Фемідою, бо від цього шлюбу народиться син, який буде могутнішим від батька.)

5)   Яка згадка про Прометея залишилася у людей? (Каблучки. Прометей носив залізний перстень із вправленим у нього каменем від тієї скелі, де терпів невимовні муки.)

12.                      Робота з епіграфом.

1)   Як ви розумієте слова поетеси Лесі Українки?

2)   Які риси вдачі Прометея підкреслює поетеса? (Волелюбність, нескореність.)

13.                      Творча робота.

— Схарактеризуйте головні риси вдачі Прометея. (Мужність, волелюбність, нескореність, сміливість, сила духу, витримка, любов до людей, здатність до самопожертви.)

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Запитання для контролю.

1)Які                                   риси характеру Прометея вам сподобались?

2)   Як ви ставитеся до Прометея?

3)   Яку роль у міфі відіграють діалоги і монологи?

4)   Які художньо-виражальні засоби використані у міфі?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати твір-мініатюру «Мої роздуми над образом Прометея».

Завантажити

Контрольна робота 6 клас

Середній рівень

1.                 Дайте визначення оповідання. Пригадайте, які оповідання ви читали?

2.                 Що таке художня деталь? Наведіть приклади художніх деталей з вивчених творів.

3.                 Назвіть основні причини деградації Скруджа.

Достатній рівень

1.                 Наведіть приклади висміювання у творах Чехова негативних явищ суспільного життя.

2.                 З якою метою у своїй різдвяній повісті Ч.Діккенс використав прийом подорожі?

3.                 Чому, на вашу думку, зміни у поведінці та характері Скруджа сталися саме різдвяної ночі? Яке символічне значення цього перетворення.

Середній рівень

1.                 Дайте визначення оповідання. Пригадайте, які оповідання ви читали?

2.                 Що таке художня деталь? Наведіть приклади художніх деталей з вивчених творів.

3.                 Назвіть основні причини деградації Скруджа.

Достатній рівень

1.                 Наведіть приклади висміювання у творах Чехова негативних явищ суспільного життя.

2.                 З якою метою у своїй різдвяній повісті Ч.Діккенс використав прийом подорожі?

3.                 Чому, на вашу думку, зміни у поведінці та характері Скруджа сталися саме різдвяної ночі? Яке символічне значення цього перетворення.

Середній рівень

1.                 Дайте визначення оповідання. Пригадайте, які оповідання ви читали?

2.                 Що таке художня деталь? Наведіть приклади художніх деталей з вивчених творів.

3.                 Назвіть основні причини деградації Скруджа.

Достатній рівень

1.                 Наведіть приклади висміювання у творах Чехова негативних явищ суспільного життя.

2.                 З якою метою у своїй різдвяній повісті Ч.Діккенс використав прийом подорожі?

3.                 Чому, на вашу думку, зміни у поведінці та характері Скруджа сталися саме різдвяної ночі? Яке символічне значення цього перетворення.

Високий рівень

1.                Опишіть зустріч товстого і тонкого у сучасному житті. (За оповіданням Чехова «Товстий і тонкий»)

2.                Опишіть почуття Скруджа під час подорожі з духами від його імені. (Ч.Діккенс, «Різдвяна пісня в прозі»)

Високий рівень

1.                Опишіть зустріч товстого і тонкого у сучасному житті. (За оповіданням Чехова «Товстий і тонкий»)

2.                Опишіть почуття Скруджа під час подорожі з духами від його імені. (Ч.Діккенс, «Різдвяна пісня в прозі»)

Високий рівень

1.                Опишіть зустріч товстого і тонкого у сучасному житті. (За оповіданням Чехова «Товстий і тонкий»)

2.                Опишіть почуття Скруджа під час подорожі з духами від його імені. (Ч.Діккенс, «Різдвяна пісня в прозі»)

Високий рівень

1.                Опишіть зустріч товстого і тонкого у сучасному житті. (За оповіданням Чехова «Товстий і тонкий»)

2.                Опишіть почуття Скруджа під час подорожі з духами від його імені. (Ч.Діккенс, «Різдвяна пісня в прозі»)

Високий рівень

1.                Опишіть зустріч товстого і тонкого у сучасному житті. (За оповіданням Чехова «Товстий і тонкий»)

2.                Опишіть почуття Скруджа під час подорожі з духами від його імені. (Ч.Діккенс, «Різдвяна пісня в прозі»)

Високий рівень

1.                Опишіть зустріч товстого і тонкого у сучасному житті. (За оповіданням Чехова «Товстий і тонкий»)

2.                Опишіть почуття Скруджа під час подорожі з духами від його імені. (Ч.Діккенс, «Різдвяна пісня в прозі»)

Завантажити

Джек Лондон. «Жага до життя». Сильний людський характер в екстремальній ситуації

Тема: Джек Лондон. «Жага до життя». Сильний людський характер в екстремальній ситуації

Мета уроку:

-             дати відомості про життя і творчість Джека Лондона; проаналізувати зав’язку оповідання  «Жага до життя»;

-             розвивати навички творчого сприйняття тексту;

-             виховувати високі моральні якості учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

Джек Лондон – співець сильних та благородних почуттів, яскравих вражень.

           В.Биков, білоруський письменник

І. Орг. момент

ІІ. Актуалізація опорних знань (усне опитування)

  1. Що таке оповідання?

  2. З творчістю якого американського письменника ви вже ознайомились на уроках зарубіжної літератури? (Марк Твен.)                                          

IІІ. Повідомлення теми та мети уроку

ІV. Повідомлення навчального матеріалу

1. Розповідь учителя або повідомлення учня про життя та творчість Джека Лондона.

2. Читання статті підручника

3. Складання плану розповіді про поета.

   1. Дитинство (Флора Уелман і Чані. Джон Лондон. Магазин, ферма. Читання, робота, перший човен).

   2. Юність (Купівля шлюпу. Устричний пірат. Агент рибальського патруля).

   3. Матрос на „Софі Сазерленд”. Полювання на морських котиків”.

   4. Прагнення до освіти (Знову робота. Перше оповідання. Дорога. Армія Келлі. Ніцше, Спенсер, Дарвін, Маркс. Середня школа. Університет. Знайомство з Епплгартами).

   5. Клондайк.

   6. Визнання (Спроби надрукувати перші оповідання. Відношення з Мейбл. Справи покращуються. Бессі Маддерн, діти. Гостинність, доброчинність).

   7. Поїздка до Лондона (Відрядження до ПАР. „Люди безодні”. „Спрей”. „Морський вовк”).

   8. Особисте життя (Чарміан. Суспільне засудження).

   9. Кореспондент на Русько-Японській війні.

   10. Подорож на „Снарку”.

   11. Активна громадська позиція („Мартин Іден”. Купівля земель. Лекції. Утриманці. Ранчо, фермерство. Борги).

   12. Дім Вовка.

   13. Останні роки життя (Здоров’я, алкоголь, депресії. Чарміан веде себе неадекватно. „Друзі”. Охолодження до літератури. Страх втратити розум. Розчарування у соціалізмі. 1916 р. – подорож до Гаваїв. Самотність. Отруєння морфієм).

4. Вступне слово вчителя перед початком роботи з текстом.

5. Читання початку оповідання «Жага до життя».

6. Бесіда за прочитаним.

   1) Як ви розумієте сенс назви твору?

   2) Хто є головним героєм твору? Чому автор не називає його ім’я? (Людина!)

   3) Де відбуваються події? У яку пору року?

   4) Опишіть місцевість, де відбуваються події.

   5) Чому Білл залишив свого друга напризволяще?

   6) Куди намагається дістатися головний герой твору?

   7) Як він сприймає зраду Білла? З яких деталей ми дізнаємося про почуття головного героя?

   8) Від чого найбільше страждає герой?

   9) Чому він декілька разів перелічує сірники, що залишилися у нього?

   10) Чому головний герой не може здобути собі їжу?

   11) Як ви розумієте останні слова останнього речення на с. 193?

V.  Закріплення вивченого матеріалу

1. Творче завдання „По той бік дзеркала”.

   Уявіть, про що думав Білл, залишаючи товариша напризволяще.

2. Завдання.

  1) Визначте жанр твору. Обґрунтуйте відповідь.

  2) Визначте тему твору.

  3) Як вчинок Білла характеризує цього героя?

  4) Чому автор не описує докладно, що сталося з Біллом після його зради?

VІ. Підсумки

VІІ. Д/з. Прочитати статтю підручника. Переказувати оповідання; дібрати цитати до образу головного героя; знайти описи природи у творі. Дочитати оповідання «Жага до життя». Запитання та завдання.

Завантажити

Взаємоповязане та паралелье виникнення схожих елементів у міфах різних народів.

Тема. Взаємоповязане та паралелье виникнення схожих елементів у міфах різних народів.

Мета: навчати учнів систематизувати набуті знання; розвивати логічне мислення; виховувати культуру мовлення, письма, навички спостережливості, вміння самостійно працювати з текстом.

Обладнання: тексти вивчених міфів, збірки народних казок.

ХІД УРОКУ

I.                  ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

II.               АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Запитання.

1.                 Що   називається міфом?

2.                 Що таке міфологія?

III.    СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.                 Порівняльний аналіз вивчених текстів.

Знайдіть схожі елементи у міфах давніх слов'ян, єгиптян, ін­дійців та китайців. (Хаос, що панував із самого початку у світі; яйце як першооснова життя; утворення неба і землі; потоп; головний бог впливає на богів, людей; він створює людину із глини; зло на землі (порушення Божих заповідей, сварки, не­гативні явища у суспільстві).)

2.                 Обговорення проблемного питання.

Фізкультхвилинка

Чим пояснити, що у міфах різних народів з'являються схожі елементи?

3.                 Коментар учителя.

Причини появи схожих елементів у міфах різних народів учені пояснюють по-різному.

Одні вважають, що це сталося у результаті запозичень еле­ментів міфології одного народу іншим через постійні контакти між ними.

Інші учені підтримують гіпотезу про невзаємозв'язане, пара­лельне виникнення схожих елементів у міфології різних народів. На їхню думку, це обумовлено схожістю умов життя, інтересів, життєвих прагнень, ідеалів.

4.                 Словесне малювання головних богів у різних міфологіях світу.

IV.    ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1.                 Самостійне складання учнями запитань для самоконтролю.

2.                 Відповіді на запитання в парах.

V.      ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.                 Створити ілюстрації до улюблених міфів.ї

2.                 Записати в зошит значення терміну «казка».

Тема. (РМ) Складання порів­няльної таблиці для характеристики міфу та казки.

Мета: формувати в учнів вміння систематизувати набуті знання; розвивати логічне мислення; виховувати культуру мовлення, письма, навички спостережливості, вміння самостійно працювати з текстом.

Обладнання: тексти вивчених міфів, збірки народних казок.

ХІД УРОКУ

I.                  ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

II.               АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Запитання

1.                 Що   називається міфом?

2.                  Що таке міфологія?

3.                  Що таке казка?

III.           СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.                  Слово вчителя.

Дуже близьким до міфу фольклорним жанром є казка. Спро­буймо порівняти їх між собою і знайти спільні та відмінні риси. Але спочатку пригадаймо, що називають казкою. (Казка — це один з основних жанрів епічної творчості; епічний, сюжетний, художній твір усного походження, в основі якого лежить захоп­лююча оповідь про вигадані події та явища, що сприймаються і переживаються як реальні.)

Фізкультхвилинка

2.                  Порівняльний аналіз міфу та казки як літературних жанрів.

1)                  Подумайте, до якого виду творчості (усного чи писемного) належать міфи і казки (Це вид усної народної творчості.)

2)                  Чи можна назвати авторів цих творів? (Ні, це витвір колек­тивної фантазії.)

3)                  Що покладено в основу казок та міфів — реальні події чи вигадка? (В основі міфів лежать реальні події, в основі каз­ки — вигадка.)

4)                  3 якою метою створювалися казки і міфи? (Міфи виникали з потреби пояснити світ, а казки — як свідома вигадка, що мала на меті певне повчання. В її основі — протиставлення мрій та дійсності.)

5)                  Хто є героями міфів і казок? (Герої міфів — міфічні істоти, тісно пов'язані з віруваннями наших предків. Серед них люди, герої, боги. У казках дійові особи згруповані контрастно і виступають носіями певних людських якостей (добрі — злі, сміливі — боягузи тощо). Серед казкових героїв найчастіше трапляються звірі, люди, рослини. У казках — герой сам творець своєї долі, а у міфах усе вирішують боги.)

6)                  3 якою метою у цих творах використовувалися елементи фантастики? (У міфах і казках елементи фантастики допо­магають розкрити основний задум.)

7)                  У чому полягає особливість композиції казки? (Казка скла­дається із зачину, основної частини, кінцівки. Характерними є однакові початки («Були собі....») та закінчення («Стали жити-поживати і добра наживати»).)

8)                  Подумайте, чи мають таку чітку композицію міфи та перека­зи. (Ні. Чітка структура відсутня, характерним є повільний, неспішний розвиток дії.)

9)                  Які особливості сюжету міфів і казок? (Казка має багатоепі­зодний сюжет із драматичним розвитком подій, переважно зі щасливим кінцем. У міфах сюжет теж багатоепізодний, але закінчення буває різним.)

10)              Які особливості мови цих творів? (Мова міфів, переказів, легенд, казок образна, поетична. Для неї є характерним уживання епітетів, гіпербол, порівнянь, повторів, інверсій.)

3.                  Колективне складання порівняльної таблиці «Характерні особ­ливості міфу і казки».

Казка	Міф
Спільні риси
1. Жанр усної народної творчості.
2. Колективний твір.
3. Вигадані події, герої.
4. Елементи фантастики.
5. Образність поетичність мови.
Казка	Міф
Відмінні риси
1. Свідома вигадка, що мала на меті повчання. В основі — протиставлення мрії і дійсності.	1. Виникли з потреби пояснити світ, природні явища.
2. Дійові особи (люди, рослини, звірі) згруповані контрастно, виступають носіями певних люд­ських якостей.	2. Герої — міфічні істоти, пов'язані з віруваннями наших предків.
3. Герой — сам творець своєї долі, бореться за неї.	3. Віра у вплив вищих сил на долю людей, цілих народів.
4. Традиційна структура і компо­зиція (зачин, основна частина, кінцівка), подібні початки і заключення.	4. Відсутність строгої структури, характерний повільний, неспіш­ний розвиток дії.
5. Сюжет багатоепізодний із дра­матичним розвитком подій, але щасливим закінченням.	5. Сюжет багатоепізодний, але закінчення різне.

IV.           ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання учням.

Користуючись таблицею, складіть усну розповідь:

1.             про        особливості жанру казки;

2.             про особливості міфу;

3.             про відмінності між міфом і казкою.

V.               ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати повідомлення про Давню Грецію (під керівництвом учителя).

Завантажити