Джек Лондон. «Жага до життя». Сильний людський характер в екстремальній ситуації

Тема: Джек Лондон. «Жага до життя». Сильний людський характер в екстремальній ситуації

Мета уроку:

-             дати відомості про життя і творчість Джека Лондона; проаналізувати зав’язку оповідання  «Жага до життя»;

-             розвивати навички творчого сприйняття тексту;

-             виховувати високі моральні якості учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

Джек Лондон – співець сильних та благородних почуттів, яскравих вражень.

           В.Биков, білоруський письменник

І. Орг. момент

ІІ. Актуалізація опорних знань (усне опитування)

  1. Що таке оповідання?

  2. З творчістю якого американського письменника ви вже ознайомились на уроках зарубіжної літератури? (Марк Твен.)                                          

IІІ. Повідомлення теми та мети уроку

ІV. Повідомлення навчального матеріалу

1. Розповідь учителя або повідомлення учня про життя та творчість Джека Лондона.

2. Читання статті підручника

3. Складання плану розповіді про поета.

   1. Дитинство (Флора Уелман і Чані. Джон Лондон. Магазин, ферма. Читання, робота, перший човен).

   2. Юність (Купівля шлюпу. Устричний пірат. Агент рибальського патруля).

   3. Матрос на „Софі Сазерленд”. Полювання на морських котиків”.

   4. Прагнення до освіти (Знову робота. Перше оповідання. Дорога. Армія Келлі. Ніцше, Спенсер, Дарвін, Маркс. Середня школа. Університет. Знайомство з Епплгартами).

   5. Клондайк.

   6. Визнання (Спроби надрукувати перші оповідання. Відношення з Мейбл. Справи покращуються. Бессі Маддерн, діти. Гостинність, доброчинність).

   7. Поїздка до Лондона (Відрядження до ПАР. „Люди безодні”. „Спрей”. „Морський вовк”).

   8. Особисте життя (Чарміан. Суспільне засудження).

   9. Кореспондент на Русько-Японській війні.

   10. Подорож на „Снарку”.

   11. Активна громадська позиція („Мартин Іден”. Купівля земель. Лекції. Утриманці. Ранчо, фермерство. Борги).

   12. Дім Вовка.

   13. Останні роки життя (Здоров’я, алкоголь, депресії. Чарміан веде себе неадекватно. „Друзі”. Охолодження до літератури. Страх втратити розум. Розчарування у соціалізмі. 1916 р. – подорож до Гаваїв. Самотність. Отруєння морфієм).

4. Вступне слово вчителя перед початком роботи з текстом.

5. Читання початку оповідання «Жага до життя».

6. Бесіда за прочитаним.

   1) Як ви розумієте сенс назви твору?

   2) Хто є головним героєм твору? Чому автор не називає його ім’я? (Людина!)

   3) Де відбуваються події? У яку пору року?

   4) Опишіть місцевість, де відбуваються події.

   5) Чому Білл залишив свого друга напризволяще?

   6) Куди намагається дістатися головний герой твору?

   7) Як він сприймає зраду Білла? З яких деталей ми дізнаємося про почуття головного героя?

   8) Від чого найбільше страждає герой?

   9) Чому він декілька разів перелічує сірники, що залишилися у нього?

   10) Чому головний герой не може здобути собі їжу?

   11) Як ви розумієте останні слова останнього речення на с. 193?

V.  Закріплення вивченого матеріалу

1. Творче завдання „По той бік дзеркала”.

   Уявіть, про що думав Білл, залишаючи товариша напризволяще.

2. Завдання.

  1) Визначте жанр твору. Обґрунтуйте відповідь.

  2) Визначте тему твору.

  3) Як вчинок Білла характеризує цього героя?

  4) Чому автор не описує докладно, що сталося з Біллом після його зради?

VІ. Підсумки

VІІ. Д/з. Прочитати статтю підручника. Переказувати оповідання; дібрати цитати до образу головного героя; знайти описи природи у творі. Дочитати оповідання «Жага до життя». Запитання та завдання.

Прославлення сили людського характеру

Тема. Прославлення сили людського характеру.

Мета: навчати учнів відокремлювати головне та другорядне щодо провідної думки твору, аналізувати текст і характеризувати художні образи; удосконалювати навички виразного читання, аналітичного мислення; виховувати впевненість у своїх силах, наполегливість у досягненні поставленої мети.

Обладнання: тексти роману Ж. Верна «П'ятнадцятирічний капітан»; запис музики І. Дунаєвського до кінофільму «Діти капітана Гранта»; ілюстрації до твору.

ХІД УРОКУ

Фортуна вибирає сміливих.

      Еразм Роттердамський

I.                   І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

II.                АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання

Учитель перевіряє плани до II частини роману, оцінює їх.

III.             СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.                  Слово вчителя.

(Звучить мелодія І. Дунаєвського.)

Вслухайтеся у прекрасну мелодію І. Дунаєвського із кіно­фільму «Діти капітана Гранта», створеного за романом Ж. Вер­на. У ній — романтика мандрів, свіжий вітер, що надимає білі вітрила, ліризм і замріяність, рішучість і оптимізм. У пісні є такі слова:

Кто привік за победу бороться, С нами вместе пускай запоет: «Кто весел — тот смеется, Кто хочет — тот добьется, Кто ищет — тот всегда найдет!»

Вони додають упевненості, кличуть уперед, надихають на подолання труднощів. Це гімн сміливим і відважним, яких, за словами Е. Роттердамського, і вибирає фортуна.

Наше завдання — проаналізувати образи героїв роману, що стали втіленням мрій автора про справжню людину.

2.                  Переказ епізодів, у яких розкривається сила людини.

3.                  Бесіда.

1)                  Хто     з героїв, на вашу думку, виявив силу характеру у кри­тичних ситуаціях? (Капітан Халл, Дік Сенд, Геркулес, місіс Уелдон.)

2)                  Як це характеризує персонажів роману? (Вони сміливі, рі­шучі, мають власну гідність, завжди думають про інших.)

4.                  Слово вчителя.

У багатьох романах Ж. Верна зовсім відсутні жіночі образи. На думку письменника, жінки заважають його героям у вико­нанні особливо важливих завдань.

5.                  Бесіда (продовження).

1)                  Якою  змальована місіс Уелдон? (Вона любляча мати, гарна дружина, добра, милосердна. Та разом з тим смілива, вольова.)

2)                  У романі є ще один жіночій образ. Це темношкіра Нен, нянька Джека. Як поводить себе героїня? (Вона дуже добра, любить своїх господарів, вірно їм служить. У полоні Нен поводилася мужньо, гордо.)

3)                  Що сталося з Нен? (Вона померла, не витримавши переходу.)

6.                  Слово вчителя.

Французький дослідник Гіслен де Дісбах писав: «У Жуля Верна не знайдеш героя, який би не був готовий ставити під загрозу життя задля порятунку іншого. Активна великодушність, намагання прославити людину, що зобов'язує її спрямувати свої зусилля на благо суспільства — ось ті великі тенденції, що характеризують творчість письменника з точки зору моралі». Свою заповітну мрію про справжню людину автор втілив у таких улюблених героях роману: капітан Халл, містер і місіс Уелдон, Дік Сенд, Геркулес.

7.                  Колективне складання схеми «Ідеал людини у творах Ж. Верна».

IV.             ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1.                  Бліц-турнір «Перевір себе».

1)                  Прізвище боцмана «Пілігрима». (Говік.)

2)                  Місто, у якому навчався Дік Сенд. (Сан-Франциско.)

3)                  Наука, якою займався кузен Бенедикт. (Ентомологія.)

4)                  У кого переодягнувся Геркулес, коли рятував Діка? (У чак­луна.)

5)                  Від чого помер Муані-Лунга? (Від «вогняної води», тобто пуншу.)

6)                  Назва ріки, по якій пливли мандрівники після похорон Самюеля Вернена. (Конго.)

7)                  Як називається комаха, яку привіз Бенедикт із мандрівки? (Павук.)

2.                  Запитання для контролю.

-                    Які риси, з погляду автора, характеризують справжню людину?

V.                ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дати письмову відповідь на питання: «Як стати справжньою юдиною?» Дібрати цитатний матеріал до образу Геркулеса.

Великий мрійник. (Короткі відомості про життя і творчість французького письменника Жуля Верна. Поняття про роман)

Тема. Великий мрійник. (Короткі відомості про життя і творчість французького письменника Жуля Верна. Поняття про роман).

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Ж. Верна; навчати орієнтуватися в тексті; виховувати високі моральні якості.

Обладнання: портрет Ж. Верна, виставка його творів; тексти роману «П'ятнадцятирічний капітан» у перекладі (на вибір учителя.)

ХІД УРОКУ

Жуль Берн тому назавжди за­лишився з нами, що він вірив у щасливе майбутнє людства.

П'єр Гаммара, французький критик

I.                               ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

Слово вчителя.

Є книги, які прочитаєш і забудеш. Є ж такі, що залишаються назавжди добрими друзями і навіть через багато років згадка про них зігріває душу. Саме до таких належать твори відомого французького письменника Жуля Верна (1828—1905).

II.                СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.                  Розповідь учителя.

Короткі відомості про життя Жуля Верна Жуль Берн народився 8 лютого 1828 року в портовому міс­течку Нанті у сім'ї спадкового адвоката. Жуль, як старший син у родині, приречений був успадкувати батьківську адвокатську контору. Молодший за нього брат Поль за рішенням батька мав стати моряком. Жуль почувався найнещаснішою людиною: адже море любив він, а не його брат. Одного разу Жуль навіть здій­снив спробу втечі, намагаючись відплисти на шхуні «Коралі» до Вест-Індії. Однак батько піймав бешкетника і засадив його за книжки. Жуль став успішно вивчати юриспруденцію, але пообіцяв батькові, що до 35 років стане відомим письменником. Окрім права, юнак вивчав географію, геологію, астрономію, хімію, біологію, ботаніку, математику, лінгвістику, етнографію, стежив на розвитком техніки. Поступово його знання набули енциклопедичного характеру. Цікаво, що всі свої спостереження Ж. Берн заносив до спеціальної картотеки, яка наприкінці його життя налічувала понад 20 тисяч зошитів.

За рік до свого 35-ліття Ж. Берн написав роман «зовсім но­вого типу» «П'ять тижнів на повітряній кулі», який став сен­сацією і зробив ім'я автора популярним.

Видавець Етцель уклав з Верном угоду на 20 років, за якою автор зобов'язувався щорічно писати по два романи. Слід за­значити, що письменник завжди дотримувався угоди і здавав романи вчасно. Навіть утративши зір, він продовжував писати. За своє життя Ж. Берн написав більше 100 романів.

Ж. Берн, наділений колосальною ерудицією, був ще й лю­диною з рідкісною уявою. Його фантастика базувалася на міц­них наукових знаннях, саме тому вчені говорять про геніальну здатність письменника передбачати. Він вигадав у своїх романах підводний човен, електрику, автомобіль, телебачення, літальні апарати тощо. Розповісти про неймовірні пригоди, незвичайні подорожі, далекі країни допоміг Ж. Верну створений ним новий літературний жанр — пригодницький роман.

2.                  Словникова робота.

Роман (франц. roman — романтичний) — один із жанрів епіч­ної розповідної літератури; великий складний за будовою про­зовий (рідше віршований) епічний твір, у якому широко охоп­лені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів. Роман може бути історичним, побутовим, соціально-філософським, пригодницьким тощо.

Пригодницький (авантюрний) роман (франц. aventure — при­года) — великий за обсягом, переважно прозовий твір із гострим ди­намічним сюжетом та пригодницькими ризикованими ситуаціями.

Ознаки пригодницького роману:

—                соціальні мотиви;

—                волелюбні настрої;

—                герої — мандрівники, вчені, дослідники — розумні, вольо­ві, сміливі, шляхетні люди;

—                наявність інтриги, таємниці;

—                незвичайність сюжету;

—                географічне тло.

3.                  Коментар учителя.

Пригодницькі романи Ж. Верна вчені називають ще «нау­ковими романами» або пригодницько-географічними, оскільки всі три аспекти — пригоди, техніка і географія — поєднуються у його творах.

У кожному зі своїх романів Ж. Берн ставив перед собою за­вдання популяризації географічних знань. Оскільки «у центрі кожного роману — людина», то зображенню саме людини, роз­криттю таємниць її поведінки і присвячено цей твір.

4.                  Бесіда за романом Ж. Берна «П'ятнадцятирічний капітан».

1)                  Які ваші враження від роману?

2)                  Визначте тему роману.

3)                  Назвіть героїв твору.

4)                  Хто з персонажів вам найбільше запам'ятався і чому?

5)                  Доведіть, що роман належить до пригодницького жанру.

III.             ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1.                  Запитання для контролю.

1)                  Які      факти біографії Ж. Верна вразили вас найбільше?

2)                  Які з романів Ж. Верна ви читали?

3)                  Чи зацікавили вас романи французького письменника і чим саме?

2.                  Розгадайте кросворд і дізнайтеся, що головне у пригодницькому романі.

1)                 Назва шхуни-бригу із роману ««П'ятнадця­тирічний капітан». («Пілігрим».)

2)                 Ім'я негра, що відзначався величною си­лою. (Геркулес.)

3)                 Кузен місіс Уелдон. (Бенедикт.)

4)                 Кличка собаки. (Дінго.)

5)                 Країна, у якій була розвинена работоргів­ля. (Ангола.)

6)                 Прізвище хазяїна шхуни. (Уелдон.)

7)                  Прізвище капітана (Халл.)

(Ключове слово — «пригода».)

IV.             ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Перечитати І частину роману, підготувати переказ, розповіді про героїв.

ПІДСУМКОВИЙ УРОК. РОМАН Д. ДЕФО ЯК ЗАПОЧАТКУВАННЯ «РОБІНЗОНАД»

ПІДСУМКОВИЙ УРОК. РОМАН Д. ДЕФО ЯК ЗАПОЧАТКУВАННЯ «РОБІНЗОНАД»

Мета: підбити підсумки за вивченим твором; з'ясувати значення слова «робінзонада»; розвивати зв'язне мовлення; використовувати міжпредметні зв'язки (література — географія, біологія); розви­вати логічне мислення; виховувати допитливість, кмітливість.

Обладнання: картки-пам'ятки «Поради юним мандрівникам», зображення тварин (пінгвіни, тюлені), картки з кросвордом, головоломкою.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань; комбінований урок-гра.

Тільки людина може здійснити неможливе.

        Р. Емерсон

ХІД УРОКУ

I.                   Мотивація навчальної діяльності

-                    Р. Емерсон, американський філософ і поет, вважав, що тільки людина може здійснити неможливе. Чи стосуються ці слова героя роману Д. Дефо Робінзона Крузо?

Хочете відчути себе робінзонами? Тож перевіримо, чи готові ви до цього.

II.                Узагальнення набутих знань

1.                  Перевірка домашнього завдання (твір-мініатюра «Якби я був Робінзоном»)

Прочитати або розказати про одну річ, яку б ти взяв із собою на безлюдний острів. Пояснити свій вибір.

2.         Слово вчителя

-                    Популярність роману Дефо була настільки великою, що вже невдовзі в лі­тературі з'явилися численні наслідування. А в літературознавстві виник новий термін «робінзонада». Так почали називати опис пригод на безлюдній землі (острові), де людина, опинившись наодинці з природою, повинна була боротися за виживання, виявляючи силу духу й розуму.

У кожній з книжок Робінзон мав інше ім'я та національність, були навіть Робінзон-жінка та Робінзон-невидимка. Найбільша кількість переробок твору Дефо належить французам та німцям. Німецькі письменники видали близько 40 робінзонад. Серед відомих творів — «Життя та пригоди Джона Даніеля», «Морські пригоди Пітера Вількінса (1751)», «Життя та пригоди Вільяма Бінг- фільда» Р. Пултока (Англія, XVIII ст.), «Самітник Тихого океану» Ж. Псіхіарі (Франція, XIX ст.), «Таємничий острів» Ж. Верна (Франція, XIX ст.), «Острів Фельзенбург» І. Г. Шнабеля (Німеччина, XVIII ст.), «Новий Робінзон» Й. Кам- пе (Німеччина, XVIII ст.).

3.         Виступ учнів-«істориків»

4.         Виступ учнів-«біологів» та «географів»

Поради юним мандрівникам

Щоб вирушити у подорож, треба знати чимало. Якщо ви заблукали...

Географи	Біологи
1.  Зверніть увагу на те, з якого боку росте мох на деревах (де буде північ), з якого боку у дерев більше гілок (це буде пів­день). 2.  Знайдіть Полярну зірку, яка завжди на півночі: для цього потрібно відшука­ти найяскравішу зірку у хвості Малої Ведмедиці	1. Можна з безпекою для життя спожива­ти в їжу яйця птахів. 2. Ягоди й гриби краще не чіпати: це збе­реже вам життя. 3. Знайдену воду обов'язково прокип'ятіть на вогнищі. 4. Якщо ви спіймали рибу, можна запекти її у вугіллі

III.             Гра «Останній герой»

Цікаво!

«Останній герой — 1» знімали протягом 38 днів на островах архіпелагу Бокас дель Торо біля Панами.

Події проекту «Останній герой — 3» за участю зірок шоу-бізнесу відбували­ся на островах Домініканської республіки.

Робота в групах

Завдання № 1

·                     Робінзонові довелося чимало попрацювати, щоб доправити до свого острова

їстівні припаси. Він навчився їх цінувати так, як раніше цінував тільки гро­ші й свободу. Давайте ми попрацюємо й визначимо, назви яких продуктів зашифровані у головоломці (читати треба зліва направо через одну букву).

1)         СХУЛХІАБРЗІЕРРИНСО (сухарі, рис, хліб, зерно ).

2)         МС’ИЯРСВОИМНУОК...А (м'ясо, мука, сир, вино).

Завдання № 2

·                     Робінзонові пощастило перевезти на острів чимало корисних речей. Да­вайте пригадаємо, які саме. Якщо ви запишете всі слова правильно, то дізна­єтесь, яку дорогоцінну знахідку віддав би герой за корабель із золотом. (Ін­струменти)

По горизонталі:

1. Вид набоїв. (Дріб) 2. Вогнепальна зброя. (Рушниця) 3. Інструмент дровору­ба. (Сокира) 4. Оснащення корабля. (Вітрила) 5. Вибухонебезпечний порошок. (Порох) 6. Аксесуар для паління. (Трубка) 7. Інструмент для різання. (Ніж) 8. Інструмент для заточування ножів. (Точило) 9. Вид кріплення. (Цвяхи)

Завдання № З

·                     Бережливо й шанобливо ставився Робінзон до будь-якої дрібнички, яка мо­гла стати в пригоді на безлюдному острові. І лише про одну річ він зневаж­ливо сказав: «Непотрібний мотлох, навіщо ти мені тепер? Ти не вартий, щоб нахилитися й підняти тебе з землі. Всю цю купу... (золота) я ладен віддати за будь-який з цих ножів!»

Про що говорить герой? Чому?

Підбиття підсумків гри

IV.             Підбиття підсумків уроку

·                     Чого навчає книга «Робінзон Крузо»? Які риси характеру допомагає вихо­вувати?

V.                Домашнє завдання

Прочитати роман Ж. Верна «П'ятнадцятирічний капітан». Індивідуальне завдання: учням-«бібліотекарям» підготувати повідомлення про зміст творів Ж. Верна.

Позакласне читання. Дивовижна подорож до Країни Чудес (Л. Керролл «Аліса у Країні Чудес»)

Тема. Позакласне читання. Дивовижна подорож до Країни Чудес (Л. Керролл «Аліса у Країні Чудес»).

Мета:ознайомити учнів із творчістю англійського письменника Л. Керролла; розкрити зміст казки; розвивати логічне мислення, усне зв'язне мовлення, навички виразного читання, інсценізації; прищеплювати інтерес до літератури.

Обладнання: портрет Л. Керролла; виставка його книг; ілюстрації до твору; фонозапис пісень В. Висоцького.

ХІД УРОКУ

Країна Чудес — це те, що ми є...

 Р. Бредбері

Что остается от сказки потом —

После того, как ее рассказали...

 В. Висоцький, «Пісня Керролла»

I.                   ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

II.                СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.                  Слово вчителя.

Діти, а дуже часто і дорослі люблять казки. Чому? Тому що у казках добро завжди перемагає зло, вони щасливо закінчують­ся, у казці існує те, чого бракує у реальному житті.

Про звичайні і незвичайні речі, що сталися з дівчинкою Алі- сою, розповідає у своїй книзі «Аліса у Країні Чудес» англійський письменник J1. Керролл. Слід зазначити, що цю казку читають люди різного віку і вона й до сьогодні викликає неоднозначне ставлення.

2.                  Рольова гра «Інтерв'ю з письменником».

Журналіст: Ваше ім'я?

JI. Керролл: Чарльз Лутвідж Доджсон. Льюїс Керролл — мій псевдонім.

Журналіст: Коли і де ви народилися?

Л. Керролл: 27 січня 1832 року в Англії, у графстві Чеши.

Журналіст: Ким були ваші батьки?

Л. Керролл: Я народився у сім'ї пастора. Родина була заможньою. У мене було щасливе дитинство. Батьки дуже опі­кувалися мною, любили мене.

Від батька мені передалося вміння бачити смішне у звичай­них людях і речах. Від мами — скромність, урівноваженість, пристрасть до всіляких витівок.

Журналіст: Де ви навчалися?

Л. Керролл: Спочатку в школі. Вчитися мені подобалося, але школу не любив. З усіх шкільних предметів особливо полюб­ляв математику. Потім навчався в Оксфорді. Можна сказати, що усе моє життя пов'язане з цим університетом: у 19 років я туди прийшов і залишив 60-річним. Став професором математики, прийняв духовний сан диякона.

Журналіст: Як з'явилася ваша книга «Аліса у Країні Чудес»?

Л. Керролл: У 1855 році я познайомився з дівчинкою Алісою Лідделл, донькою декана коледжу, в якому я викладав, їй було три роки. Я дуже любив цю дівчинку. У 1862 році ра­зом зі своїм колегою і трьома сестрами Лідделл (Лоріні було 13, Алісі — 10, Едіт — 8) ми пливли на човні Темзою. Аліса просила мене розповісти казку. Я почав щось вигадувати, щоб потішити малюків. А під час прощання Аліса раптом сказала: «Містер Доджсон, мені б дуже хотілося, щоб ви написали для мене про пригоди Аліси». Я просидів усю ніч, записуючи в зошит усі ні­сенітниці, що запам'яталися. Перший екземпляр казки згодом переписав для Аліси від руки і прикрасив 37 власними малюн­ками і спеціальною римованою присвятою. Вона завершувалася такими словами:

Алісо, прошу, пам'ятай Казки до сивини. Ти у скарбничку їх збирай, Куди ховаєш сни. Немов гербарій зберігай, Чекаючи весни.

Алісі я віддав книгу в листопаді 1864 року.

Журналіст: А коли книга потрапила до читача?

Л. Керролл: Лише у 1865 році. Книга була видана з ма­люнками відомого англійського художника Джона Тенніла.

Журналіст: Що б ви побажали дітям, які прочитали про пригоди Аліси?

JI. Керролл: Пам'ятайте, що дитинство — то найкраща пора у житті людини. А діти набагато розумніші й кращі, ніж ми, дорослі, про них думаємо.

3.                  Прослуховування фонозапису «Пісні Аліси» у виконанні В. Ви- соцького.

4.                  Інсценізація «Зустріч з Алісою».

Аліса: Уявляєте, сидимо ми з сестрою на березі річки. Рап­том пробігає Білий Кролик з червоними очима. Звичайно, нічого дивного у цьому не було. Хоча кролик весь час повторював: «О боже мій, о боже мій! Я запізнююся!»

Найдивовижнішим було те, що він весь час діставав годинник із нагрудної кишеньки. Ви бачили коли-небудь Кролика у жи­летці з годинником? От і я ніколи. Так того дня почалися дива.

5.                  Бесіда.

1.                  Які      дива трапилися з Алісою того дня?

2.                  Як вона потрапила до Країни Чудес?

3.                  Назвіть казкових персонажів, з якими Аліса зустрічалася у цій Країні. Розкажіть про них.

4.                  Що вчила Аліса і що знала?

5.                  Що дивувало дівчинку в Країні Чудес?

6.                  Як її там сприймали? Чому?

7.                  Усне «словесне малювання».

—                Розкажіть, якою ви уявляєте собі Алісу?

8.                  Творча робота.

Схарактеризуйте головні риси вдачі Аліси. (Допитлива, чем­на, ввічлива, добра, смілива, вихована, знає собі ціну.)

9.                  Робота з текстом.

—                Знайдіть у тексті і розкажіть, які англійські традиції зоб­ражені у казці. (Чаювання («Божевільне чаювання»), гра у крокет («Королівський крокет»), правління королеви, англійська вишу­каність, охайність (Білий Кролик у рукавичках, жилетці).)

10.              Обговорення проблемного запитання.

Деякі письменники і літературознавці вважають, що казка JI. Керролла твір для дорослих. Як на вашу думку, у чому не­звичність цього твору?

11.              Коментар учителя

На перший погляд, у казці багато нісенітниці. Це пояснюєть­ся декількома причинами. По-перше, жанровою своєрідністю твору. Історія про Алісу починається як повість, а потім пере­ходить у казку. (У кінці твору читач дізнається, що усе напи­сане просто наснилося Алісі.) «Сон» дівчинки — це своєрідний композиційний прийом, який допоміг авторові ввести героїню у казку. Тобто, у творі маємо поєднання двох жанрів — казки і повісті.

У тексті багато алегорії, символіки, метафоричності. Амери­канський письменник Р. Бредбері сказав: «Країна Чудес — це те, що ми є». Тобто JI. Керролл зобразив людське життя, реальний світ, сповнений абсурду.

На жаль, дорослі, заклопотані своїми проблемами, це не зав­жди помічають.

За казковим королівством, зображеним JI. Керролом, вид- ніється Англія з її законам, судом, королівською владою.

Королівський двір постає у вигляді колоди карт. У карти, як відомо, грають, їх тасують. Отак і королева на свій розсуд грала своїми підлеглими. Тобто, життя — це складна гра, в якій завжди одні виграють, а інші — програють. Усі люди різні, як і мешканці Країни Чудес.

12.              Творча робота.

—                Опишіть, якими зображені мешканці Країни Чудес. Якою є їхня поведінка? (Вони дуже різні. Королева — зла, знервова­на. Миша — весь час ображається. Гусінь — гонориста. Грифон, Черепаха — роздратовані. Чеширський Кіт — завжди усміхне­ний.)

13.              Слово вчителя.

Літературознавці стверджують, що жанрову своєрідність казки визначає ще й прийом нонсенсу (англ. nonsence, буквально — «ні­сенітниця».)

Як зауважив німецький казкар Джеймс Крюч: «Позитив­ною рисою нісенітниці є її зміст». У тексті багато дивних ре­чей, віршів, фраз, висловів. Але вони є дивними лише з точки зору дорослих. Оскільки їх засмоктало божевільне життя і вони втратили чистоту поглядів, думок, уміння дивуватися і вірити у чудо. Казка Л. Керролла змушує дорослих зупинитися і побачити незвичайне у звичайному. А дітям допомагає розвивати фантазію, уяву. Тому на запитання В. Висоцького із «Пісні Керролла», що слугує епіграфом уроку: «Что остается от сказки потом — после того, как ее рассказали», можна дати відповідь: роздуми над нею, над тим, як ми живемо, якими слід бути.

III.             ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати повідомлення про А. П. Чехова (під керівництвом учителя).